Плюси та мінуси «зеленого» даху

Будівництво та ремонт Цікаве

Зелений дах або як його ще називають “живий” або трав’яний – це дахи, які повністю або частково вкриті рослинністю. Для цього на даху замість покрівельного покриття укладається дерн або живильне середовище, на якому може відбуватися виростання газону або моху.

Можна навіть сказати, що це один з видів живого покрівельного покриття, який застосовувався у багатьох країнах у давнину, щоб захистити будинок від негативних погодних умов.

У північних країнах такі дахи були призначені для додаткового утеплення та захисту від пожеж.

Влаштувати живий дах можна відразу при будівництві будинку або коли йде ремонт покрівлі, даху або повна їхня заміна.

Плюси та мінуси «зеленого» даху

Види зеленої покрівлі

Багато хто зараховує до «зелених» дахів і таких, на яких просто розташовано безліч горщиків, кашпо та ящиків із рослинами. Деякі міні-сади під небом. Зазвичай такі можна зустріти у містах чи котеджних селищах. Таке зарахування можливе, але в класичному строгому розумінні перше визначення буде вірнішим, і ми поговоримо саме про нього.

У разі також вид «зеленої покрівлі» залежатиме від способу її озеленення.

  1. Укладання дерну або екстенсивний метод. Класичний варіант, коли на підготовлену поверхню даху монтується живильний шар і укладається дерн. Товщина ґрунтового шару буде близько 15 см, не призначена для знаходження на ньому людей і використовується переважно для дахів зі схилом, але не більше 45 градусів.
  2. Укладання на дах деяких контейнерів, у якому вже росте трава. Для цього на даху потрібно буде облаштувати спеціальне покриття із кріпленнями для них.
  3. Висадка газону та рослин або інтенсивний метод, коли на підготовлену поверхню даху укладається ґрунтовий шар завтовшки 1-1,5 метра і висаджується не лише трава, а й карликові дерева та чагарники. На такому даху можна перебувати людям, тому необхідний вихід на дах, який у свою чергу має бути плоским.

Переваги «зеленого» даху

  • Зелені дахи – це дуже красиво та незвичайно. Вони виділять ваш будинок серед решти всіх і нікого не залишать до них байдужими.
  • Трав’яне покриття – це додаткове утеплення та звукоізоляція даху.
  • Таке покриття справді є пожежостійким і займання за рахунок влучення вогню на дах практично неможливо.
  • Дахи, що є міні-садами, пропонують додаткову зону для відпочинку, що особливо актуально для будинків з невеликими ділянками, як у котеджних селищах. Подібне озеленення дахів стає все більш популярним у багатоповерхових мегаполісах, які ще називають «бетонно-скляними мурашниками», де дуже мало природних та паркових зон.

Плюси та мінуси «зеленого» даху

Недоліки «зеленого» даху

  • Такі покрівлі важчі за решту, тому вимагає особливої міцності конструкції будинку і самого даху.
  • Потрібний постійний, професійний догляд за рослинами.
  • Це дорогий варіант через застосування великого обсягу будівельних матеріалів.
  • У наших кліматичних умовах такі дахи можна використовувати або насолоджуватись зеленню максимум 4-5 місяців на рік.
  • У зимовий період дахи із зеленим покриттям більше затримують сніг на даху та створюють екстремальне навантаження на них.

Особливості та етапи монтажу «зеленої» покрівлі

  1. Як уже згадувалося вище, будинки з «живим» дахом вимагають підвищеної міцності. А значить фундамент, стіни та дах мають бути розраховані саме під те навантаження, яке він додає.
  2. Також буде потрібна спеціальна підготовка пирога покрівлі даху – додатковий гідроізоляційний шар, кореневий бар’єр, дренажні та іригаційні системи (зрошення).
  3. Цілком очевидно, що найпростіше облаштувати та доглядати за будь-яким із перерахованих вище покрівель на плоскому даху, а не похилому.
  4. Після того, як стіни, конструкція даху, пиріг і поверхня підготовлені, приступають до укладання трав’яної покрівлі.
  5. Укладання геотекстилю. Це робиться смугами, внахлест щодо один одного зі зміщенням не більше 10 см. Краї матеріалу склеюються.
  6. Укладання мембрани з геотекстилем, а також внахлест. Між собою шари проклеюються клейкими стрічками.
  7. У поперечному напрямку укладається ще один шар геотекстилю.
  8. Засипається і рівномірно розподіляється живильний шар (як правило, торф’яний субстрат). Товщина залежить від типу “зеленої” покрівлі.
  9. Розстилається дерном, насаджуються рослини і добре проливається вся площа.
  10. Якщо монтаж проводиться на даху зі схилом, то буде потрібна додаткова сітка (георешітка) та утримуючі конструкції по краях, для утримання фрагментів дерну на похилій покрівлі.

Плюси та мінуси «зеленого» даху

Висновок

“Зелені” дахи у вигляді трав’яних покрівель на скатних дахах у приватних будинків це вкрай рідкісне явище в нашій кліматичній смузі. Це цілком зрозуміло – адже не всі готові вкладати стільки сил, коштів і часу в її облаштування та догляд за кілька місяців неповторного вигляду і краси будинку. Як правило, подібні будинки зустрічаються в Скандинавії, трапляються в Карелії – практично всі вони виконані з колоди або лафета великих перерізів, що дозволяє будинку виглядати органічно з навколишнім ландшафтом.

Найчастіше можна зустріти плоскі дахи з міні садками у вигляді наставлених квіткових горщиків та ящиків. Вони простіше у догляді та легше зимують. Для полегшення навантаження на дах взимку всі горщики і ящики можна прибирати з даху.

Облаштування «живих» дахів вимагає спеціальних знань та навичок, щоб така специфічна покрівля не зашкодила будинку та правильно функціонувала.

Related Posts

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *